Мы благодарим Вас за то, что вы посетили наш сайт.

Вы нашли то, что искали ?

Да Нет

Лікування безплідності

Лікування Безплідності

 Для подолання безплідності ми застосовуємо наступні допоміжні репродуктивні технології:

Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ);

Інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда в яйцеклітину (ІКСІ);

Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ);

Інтрацитоплазматична ін’єкція морфологічно нормального сперматозоїда в яйцеклітину (ІМСІ);

Ембріоскопія;

Допоміжний хетчінг;

Донорські програми (донація ооцитів, донація насінної рідини);

Сурогатне материнство.

Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) вперше було застосоване у медичній практиці в 1978 році. Суть процедури полягає у отриманні з яєчників жінки дозрілих статевих клітин, заплідненні їх сперматозоїдами чоловіка (донора), культивуванні отриманих ембріонів у спеціальному середовищі в інкубаторі і перенесенні ембріонів у порожнину матки.

Показання для ЕКЗ

Абсолютні:

Відсутність маткових труб;

Проксимальна трубна оклюзія;

Відсутність матки;

Відсутність яєчників;

Азооспермія;

Протипоказання до виношування;

Відносні:

Знижений оваріальний резерв;

Чоловічий фактор безплідності (за відсутності ефекту від лікування в уролога-андролога протягом 6 місяців);

Вік жінки більше 37 років;

Трубний фактор безплідності (відсутність вагітності протягом 6-8 місяців після лапароскопічної операції);

Зовнішній ендометріоз за відсутності ефекту протягом 6-8 місяців після лапароскопічної операції і подальшого медикаментозного лікування;

Майбутня хіміотерапія або променева терапія в чоловіка чи у жінки.

Після проведеного обстеження і консультування, у разі прийнятого спільного рішення, пацієнту призначається цикл лікування.

 Етапи ЕКЗ.

1. Стимуляція яєчників.

Процедура екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) починається зі стимуляції яєчників. На сьогодні для стимуляції і контролю суперовуляції використовують гормональні препарати. Тип стимулюючого препарату і його дозування підбираються для кожної пацієнтки індивідуально в залежності від діагнозу, віку, ефективності попередніх схем стимуляції і т.д. Стан яєчників під час стимуляції контролюють за допомогою трансвагінального ультразвукового дослідження. Проводячи такий моніторинг розвитку фолікулів, можна оцінити реакцію яєчників на стимулюючі препарати і правильно корегувати введення дози цих препаратів. Під час ультразвукового дослідження також досліджується товщина і структура ендометрію.

2.Пункція фолікулів.

Коли внаслідок стимуляції фолікули досягли певного розміру, проводиться трансвагінальна пункція. Ця процедура проходить під загальною анестезією, під час якої за допомогою спеціальної пункційної голки з кожного фолікула витягають фолікулярну рідину разом з яйцеклітиною.

3. Запліднення яйцеклітин.

Застосовується два види штучного запліднення:

1. ЕКЗ (IVF -  in vitro fertilization) – коли до яйцеклітин додається підготована і очищена фракція сперматозоїдів у необхідній для запліднення концентрації.

  

 

2. ІКСІ – введення одиничного сперматозоїда в яйцеклітину. Під час проведення цієї маніпуляції один відібраний сперматозоїд вводиться за допомогою мікроманіпулятора і мікропіпетки усередину яйцеклітини. 

4. Перенесення ембріонів

Перенесення ембріонів здійснюється з 2-ї по 5-у добу. Ембріолог відбирає на перенесення найякісніші ембріони. Кількість ембріонів, що переносяться, обговорюється з пацієнткою і лікарем-репродуктологом, з урахуванням якості ембріонів, віку пацієнтки та можливої імплантаційної здатністі ендометрію. Перенесення ембріонів виконується без анестезії, тому що ця процедура безболісна. На момент перенесення ембріонів пацієнтка повинна бути з наповненим сечовим міхуром.

5. Підтримка другої фази.

Протягом 2-х тижнів пацієнтці призначають препарати для підтримки лютеїнової фази, які підвищують вірогідність імплантації. Період після перенесення ембріонів є для пацієнтів одним з найбільш складних через невідомість і величезну напругу під час очікування відповіді на питання: настала вагітність чи ні.

6. Контроль ефективності.

Через 14-16 днів з моменту перенесення ембріонів проводиться аналіз крові на вміст гормона вагітності (ХГ). Якщо результат аналізу позитивний, через 7-10 днів здійснюється УЗД для підтвердження того, що вагітність розвивається у матці.

ІКСІ

ІКСІ (Інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда) – це процедура введення сперматозоїда в яйцеклітину за допомогою мікроінструментів. Дана процедура виконується, як правило, при важких формах безплідності.

Кому і коли рекомендовано застосовувати метод ІКСІ?

Подружнім парам, у яких в стандартному циклі ЕКЗ не відбулося запліднення яйцеклітин або відсоток запліднення був дуже низьким.

Чоловікам з патологічними змінами сперми (наприклад, астенозооспермія, тератозооспермія, олігозооспермія), які знижують ймовірність успішного лікування за допомогою стандартного запліднення «в пробірці» - in vitro (IVF).

Чоловікам з азооспермією (повною відсутністю сперматозоїдів в еякуляті), у яких сперматозоїди отримані шляхом біопсії яєчка.

При використанні кріоконсервованої сперми з низькою кількістю і якістю сперматозоїдів.

  При наявності антиспермальних антитіл в еякуляті (MAR-тест більше 50%), які перешкоджають природному заплідненню навіть у випадках нормальної концентрації сперматозоїдів;

При кількості менше 80% зрілих сперматозоїдів за результатами HBA-тесту;

Пацієнткам, вік яких перевищує 38 років.

Як відбувається запліднення при ІКСІ?

Ембріолог обирає найбільш якісний сперматозоїд. Потім під спеціальним мікроскопом за допомогою мікроманіпуляторів здійснює прокол оболонки яйцеклітини і вводить сперматозоїд прямо в її цитоплазму. Далі все відбувається, як у звичайному ЕКЗ. Ембріони культивують і через декілька днів переносять в порожнину матки.

 

ВМІ

Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ) — метод допоміжного запліднення, який полягає у введенні за допомогою спеціального катетера в порожнину матки сперми чоловіка (донора), отриманої завчасно поза статевим актом і обробленої за стандартами ВООЗ.

Етап обробки сперми полягає у відділенні рухливих сперматозоїдів від насінної рідини і концентрації їх шляхом центрифугування через градієнт щільності і відмивання в спеціальному середовищі.

 

Показання для проведення ВМІ спермою чоловіка:

- чоловічий фактор безплідності (субфертильна сперма; еякуляторно-сексуальні розлади);

- цервікальний фактор безплідності;

- безпліддя нез’ясованої генези;

Показання для проведення ВМІ спермою донора:

- Азооспермія;

- Олігозооспермія / олігоастенозооспермія + тератозооспермія, що не піддаються лікуванню;

- Спадкові захворювання у чоловіка (напр., муковісцидоз).

Імовірність настання вагітності після штучної інсемінації залежить від багатьох факторів: віку жінки, тривалості безплідності, якості сперми, результатів аналізів, а також кількості попередніх інсемінацій. Шанси завагітніти складають 10-15% на кожну спробу.

ІМСІ 

ІМСІ (IMSI – intracytoplasmic morphologically normal sperm injection)

У процесі ЕКЗ багато факторів впливає на здатність запліднення яйцеклітини і подальшого розвитку ембріона, у тому числі і морфологія сперматозоїдів. Під дією активних форм кисню в сперматозоїдах утворюються апоптозні бульбашки, що призводять до пошкодження - фрагментації ДНК сперматозоїдів, внаслідок чого різко знижується ймовірність настання вагітності після перенесення ембріонів, отриманих в результаті штучного запліднення яйцеклітин такими сперматозоїдами. Такі дефекти не завжди можна виявити при звичайній процедурі ІКСІ під збільшенням в 200-400 разів. Цілісність генетичного матеріалу сперматозоїдів є одним з найбільш важливих факторів. Використання техніки ІМСІ (інтрацитоплазматична ін'єкція морфологічно відібраних сперматозоїдів) допомагає звести до мінімуму чоловічий фактор безплідності. Метою методики ІМСІ є вибір сперматозоїдів з найбільшим потенціалом для досягнення успіху в ІКСІ.

При ІМСІ проводиться відбір рухливих сперматозоїдів з хорошою морфологією при збільшенні в 6300 разів, що дозволяє домогтися певних переваг у порівнянні з існуючими методиками. Даний метод відбору сперматозоїдів займає набагато більше часу, ніж традиційна процедура ІКСІ, проте дозволяє істотно підвищити ефективність ЕКЗ у випадках важкого чоловічого фактору безплідності. За даними ESHRE ймовірність настання вагітності при методиці ІКСІ складає близько 35%. Технологія ІМСІ базується на якісній оцінці сперми, після чого ефективність процедури ЕКЗ + ІКСІ підвищується до 70%.

 

Ембріоскопія

Незважаючи на значне вдосконалення протоколів ДРТ, частота настання вагітності залишається порівняно низькою. Перенесення одній пацієнтці 2-3-х ембріонів для того, щоб підвищити ймовірність настання вагітності, збільшує кількість багатоплідних вагітностей. Згідно з рекомендаціями ВООЗ в матку переносять один або два ембріони, щоб уникнути багатоплідної вагітності. За статистикою вибір кращого (-их) 1-2 ембріона (-ів) - селективне перенесення в матку матері - істотно збільшує частоту настання вагітності. Щоб вибрати кращі ембріони для перенесення і кріоконсервування, ембріолог періодично витягує їх з інкубатора і оглядає за допомогою мікроскопа. При цьому ембріони зазнають впливу зовнішнього середовища (вплив світла, стрес під час руху, порушення газової і температурної сталості, ймовірність контамінації). Найчастіше при відборі ембріонів оцінюються статичні параметри - кількість бластомерів, їх симетричність, наявність фрагментації, вакуолізації. Однак при цьому не враховуються такі важливі динамічні параметри, як початок і закінчення 1-го поділу, початок 2-го поділу, закінчення 3-го поділу, синхронність поділу бластомерів, наявність зворотної фрагментації, багатоядерність.

Ембріоскопія – новий метод оцінки якості ембріонів, який розроблений компанією Cryo Innovation і дає можливість відстежувати розвиток ембріонів у реальному часі.

Допоміжний хетчінг 

Допоміжний хетчінг (англ. AZH) – це штучне насічення оболонки ембріона. Цю маніпуляцію здійснює ембріолог у день перенесення ембріона в порожнину матки з метою підвищення ймовірності імплантації ембріона.

Допоміжний хетчінг може проводитися такими способами:

хімічним - шляхом впливу на прозору зону розчином кислоти або спеціального ферменту, що розчиняє її;

 механічним - шляхом розсічення прозорої зони за допомогою мікроінструментів;

лазерним - створення мікроотворів у прозорій зоні за допомогою лазера.

У нашому відділенні хетчінг проводиться найбезпечнішим шляхом за допомогою лазера.

Показання до проведення допоміжного хетчінга:

перенесення розморожених ембріонів;

вік жінки, який перевищує 38 років;

товщина прозорої оболонки > 17μm;

інші аномалії прозорої оболонки (двошарова або неправильної форми);

наявність ембріонів з поганими морфологічними показниками (більше 20% фрагментів цитоплазми);

попередні невдалі спроби ЕКЗ (відсутність імплантації).

TESE

При чоловічій безплідності, яка характеризується відсутністю в еякуляті сперматозоїдів, застосовуються інвазивні методи отримання сперматозоїдів для проведення процедури запліднення. До них відносять методи PESA, ТESA і TESE.

У нашому відділенні застосовується метод лікування TESE.

TESE – аспірація тканини яєчка для подальшого пошуку сперматозоїдів. Цей метод є одним з найбільш ефективних для лікування чоловічої безплідності. При TESE роблять біопсію яєчка і з отриманої тканини виділяють сперматозоїди, якими пізніше запліднюють яйцеклітину. Існує два способи отримання сперматозоїдів. Перший - закрита пункція за допомогою спеціального пістолета (високі ризики ускладнень). Другий - двостороння мікрохірургічна мультифокальна біопсія яєчок. Цей спосіб ефективний при необструктивній азооспермії.

 ПГД

Попередімплантаційна генетична діагностика (ПГД) ембріонів під час ЕКЗ або ІКСІ проводиться з метою попередження передачі важких спадкових захворювань майбутній дитині. Вперше ПГД була розроблена в кінці 1980-х років як метод діагностики ембріона на ранній стадії, на допомогу подружнім парам, у яких є підвищений ризик передачі спадкового захворювання своїй дитині.

Для проведення такої процедури у 3-денних ембріонів, які складаються з 6-8 клітин (бластомерів), за допомогою мікропіпетки проводиться забір 1-го бластомеру. Генетичний матеріал цих клітин досліджується на наявність найбільш поширених генетичних захворювань або статі майбутньої дитини. Взяті бластомери проходять аналіз в лабораторії молекулярної біології, а ембріони, з яких вони були вилучені, продовжують вирощуватися в умовах інкубатора до встановлення діагнозу. Мета ПГД - відбір для перенесення здорових ембріонів, що розвиваються, які забезпечать нормальний розвиток вагітності.

Цей метод є одним з найбільш передових досягнень у сфері допоміжних репродуктивних технологій і виконується не у всіх клініках ЕКЗ.

Кріо - цикли

Після перенесення ембріонів в порожнину матки іноді залишаються невикористані ембріони. Їх можна заморозити за допомогою процедури кріоконсервації (класичної або методом вітрифікації) і тривалий час зберігати в рідкому азоті при температурі -196 ° С, а в майбутньому скористатися ними при повторній спробі ЕКЗ.

Крім ембріонів, таким же способом можна заморожувати насінну рідину. У спеціальних контейнерах - судинах Дьюара - ембріони, насінна рідина можуть зберігатися багато років, не зазнаючи ризику пошкодження. У процесі заморожування з клітин за допомогою спеціальних розчинів прибирають воду, яка при кріо-консервації для них згубна. Після розморожування ембріони повністю готові до перенесення в порожнину матки, а статеві клітини - до використання у програмі ЕКЗ.

Кріо-консервація насінної рідини проводиться:

якщо в день пункції чоловік не може приїхати в клініку для здачі сперми;

при поганих показниках спермограми – у такому разі кріо-консервація сперми в декілька підходів дозволяє накопичити необхідну кількість сперми для проведення програми ЕКЗ;

пацієнтам з онкологічними захворюваннями – перед хіміотерапією і променевою терапією, тому що вони призводять до втрати репродуктивної функції.

Таким чином, задля уникнення у подальшому необхідності використання донорської сперми, ви можете кріо-консервувати свій генетичний матеріал.

 Кріо-консервацію ембріонів проводять:

для проведення повторних спроб ЕКЗ у випадку невдач чи для народження ще однієї дитини;

при синдромі гіперстимуляції яєчників, коли перенесення ембріонів може погіршити стан жінки;

якщо ендометрій не готовий до перенесення ембріона.

 Що таке кріо-цикл?

Кріо-цикл – це цикл ЕКЗ із використанням розморожених ембріонів. Переваги його очевидні: він набагато доступніший за ціною, ніж звичайне ЕКЗ, і, що є не менш важливим, дозволяє знизити рівень гормонального навантаження на організм жінки, оскільки додаткова стимуляція фолікулів, пункція та наркоз у цьому випадку не потрібні. Науково доведено, що кріо-консервація ембріона не позначається на здоров’ї майбутньої дитини.

Донорство ооцитів

Донорство ооцитів використовується у випадках, коли яєчники не продукують власних яйцеклітин (порушення функцій, вади розвитку, передчасне виснаження функцій яєчників, менопауза), а також у випадках повторних невдалих спроб штучного запліднення при поганій якості ембріонів. Донорство яйцеклітин застосовується також за умов ризику перенесення спадкових хвороб.

Хто може стати донором ооцитів?

Підбір донора – це дуже серйозний і відповідальний етап. Донором ооцитів може бути жінка віком до 35 років, яка має одну здорову дитину або ж кількох. У неї не повинно бути шкідливих звичок, а також хронічних і генетичних захворювань. Ми ретельно обстежуємо донора, оцінюємо його загальний стан здоров'я, перевіряємо на наявність гепатитів В і С, сифілісу, ВІЛ-інфекції, інфекцій, що передаються статевим шляхом, проводимо дослідження гормонального фону. Якщо у донора ооцитів всі показники відповідають нормі, ми направляємо його на консультацію до генетика, терапевта і психолога.

Програма донорства анонімна. Пара, якій ми підбираємо донора ооцитів, не зможе його побачити. Винятком є ​​лише той випадок, коли донорами виступають родичі або знайомі пацієнтів. Лікар-репродуктолог допоможе вибрати донора, схожого за вашими фенотипічними ознаками. Ми гарантуємо, що про програму з донорськими яйцеклітинами, крім вас самих, вашого лікаря-репродуктолога і ембріолога, ніхто не дізнається. Ця інформація є закритою.

 Ефективність донорських програм

Так як донорами ооцитів є молоді здорові жінки у віці до 35 років, програми ЕКЗ з донорськими ооцитами значно ефективніші за класичне ЕКЗ.

У деяких випадках програма донації ооцитів - єдиний спосіб зачати довгоочікуваного малюка. Хоча іноді рішення пацієнтів скористатися програмою ЕКЗ з донорськими ооцитами дається нелегко, але відчуття того, що під серцем зародилося нове життя, нівелює всі хвилювання.

Лапараскопія і гістероскопія

Лапароскопія – це операція у черевній порожнині без розрізу передньої черевної стінки (через проколи) за допомогою спеціальних відеокамери та інструментів.

Гістероскопія – це операція в порожнині матки за допомогою спеціальної відеокамери.

Лапаро- і гістероскопія належать до відеоендоскопічних операцій - відеокамера передає зображення на кольорові монітори з можливістю значного збільшення (в 4-10 разів). Це дає можливість дуже детально оцінити стан органів малого тазу і черевної порожнини, порожнини матки. На першому, діагностичному етапі встановлюють характер і ступінь патології. Другий, лікувальний етап максимально, на скільки це можливо, виправляє виявлені зміни. На цьому етапі використовуються різноманітні хірургічні інструменти (головна їхня перевага – це мінімальне післяопераційне спайкоутворення) і хірургічні енергії (струм для припікання, розрізання, ультразвукової ніж, лазер ...). Необхідно відзначити й інші переваги відеоендоскопічних операцій: великі можливості органозбереження і відновлення, мінімальна крововтрата під час операції, незначна вираженість болю після операції, короткий відновлювальний період - перебування на стаціонарному лікуванні після операції складає 1-2 дні, відсутність післяопераційних рубців.

Показання для проведення гістероскопії: безплідність (виключення або корекція маткового, ендометріального фактора безплідності); підозра на внутрішньоматкову патологію: міома матки, аденоміоз, гіперплазія і поліпи ендометрію, вади розвитку, внутрішньоматкові спайки, залишки плодового яйця і плаценти, наявність стороннього тіла; звичне невиношування вагітності (три і більше самовільні переривання вагітності).

Більше, ніж у 60% спостережень, показанням до лапароскопії, окрім безплідності, є пухлини і пухлиноподібні утворення у матці і придатках (міома матки, кістоми і кісти яєчників, тубооваріальні утворення). Вищевказані патології не завжди є прямою причиною безплідності, проте ймовірність вагітності за наявності цих порушень знижена, а також ці зміни часто ускладнюють перебіг вагітності.